Довідник албанської граматики простими словами
Граматичний довідник
Ключові форми стандартної албанської. Повертайся сюди будь-коли.
Теми
Іменник
Рід іменникаA1
В албанській мові два основні роди — чоловічий і жіночий. Від роду залежать закінчення означеної форми і сполучний артикль прикметника: djalë i mirë — «хороший хлопчик», vajzë e mirë — «хороша дівчинка».
Означена і неозначена формаA1
Окремого слова на кшталт англійського «the» в албанській мові немає: означеність виражається закінченням. libër — «книга» (якась), libri — «книга» (відома, та сама). Неозначеність часто показує слово një — «один, якийсь»: një libër.
МножинаA1
Закінчення множини в албанській мові різні, і в багатьох уживаних слів множину треба просто запам’ятати. Зате означена форма множини утворюється легко: додається -t або -të.
Відмінки: що це і коли якийA2
Відмінок — форма слова, яка показує його роль у реченні. В албанській мові п’ять відмінків. Але в однині означена форма зазвичай має лише три різні закінчення: родовий, давальний і відкладний збігаються.
Відмінювання іменників: таблиціA2
Повні таблиці для чотирьох поширених типів. Решта іменників відмінюється за зразком одного з них.
Артикль і прикметник
Прикметник: місце й узгодженняA1
Прикметник зазвичай стоїть після іменника й узгоджується з ним у роді та числі: një djalë i mirë — «хороший хлопчик», një vajzë e mirë — «хороша дівчинка». Більшість прикметників починається зі сполучного артикля i, e або të; деякі — без нього: një qytet modern — «сучасне місто».
Сполучний артикль: i, e, të, sëA2
Сполучний артикль (nyja e përparme) стоїть перед прикметниками на кшталт i mirë і перед словом у родовому відмінку: libri i Anës. Його форма залежить від іменника, до якого він належить: від роду, числа, відмінка й означеності. Форм чотири — i, e, të, së.
Належність: libri i AnësA2
«Книга Ани» албанською — libri i Anës: іменник, сполучний артикль і власник у родовому відмінку. Головне: артикль узгоджується не з власником, а з тим, що йому належить, — libri i Anës, shtëpia e Anës, librat e Anës.
Порівняння: më … se і найвищий ступіньA2
Порівняльний і найвищий ступені утворюються одним словом më «більш»: më i madh — «більший», qyteti më i madh — «найбільше місто». Розрізнити їх допомагає оточення: se «ніж» — порівняння, означений іменник перед më — найвищий ступінь.
Займенники
Особові займенникиA1
Особові займенники: unë «я», ti «ти», ai «він», ajo «вона», ne «ми», ju «ви», ata «вони» (ч. р.), ato «вони» (ж. р.). Займенник-підмет зазвичай опускають — особу й так видно з дієслова: Jam mirë — «У мене все добре». Повні форми інших відмінків потрібні після прийменників і для виділення.
Короткі форми й дублювання додаткаA2
Короткі форми (trajtat e shkurtra) — ненаголошені займенники-додатки: më, të, e, i, na, ju, u. Вони стоять перед дієсловом: E di — «Я це знаю», Më pëlqen — «Мені подобається». Носії вживають їх постійно — навіть коли сам додаток уже є в реченні: E pashë Anën — «Я бачив Ану».
Злиті форми: ma, ta, ia, jua, uaA2
Коли в реченні дві короткі форми — «кому» і «що», — вони зливаються в одне слово: më + e = ma: Ma jep — «Дай мені це». Злита форма стоїть там само, де й коротка, — перед дієсловом.
Присвійні: im, yt, i tij, i sajA2
Присвійний займенник стоїть після означеного іменника й узгоджується з ним у роді, числі та відмінку: libri im — «моя книга», shtëpia ime — «мій дім», librat e mi — «мої книги». «Його» та «її» розрізняються за власником: i tij — «його», i saj — «її»; а артикль — за тим, що належить.
Вказівні: ky, kjo, ai, ajoA1
Ky «цей», kjo «ця», këta «ці» (ч. р.), këto «ці» (ж. р.) — про близьке; ai, ajo, ata, ato — про далеке: «той, та, ті». Це ті самі слова, що й «він, вона, вони». Іменник після них стоїть у неозначеній формі: ky libër — «ця книга».
Питальні слова: kush, çfarë, ciliA1
Питальне слово стоїть на початку, підмет — зазвичай після дієслова: Ku punon Ana? — «Де працює Ана?». Питання «так чи ні» часто починають з A: A flet shqip? — «Ти говориш албанською?».
Прийменники
Де, куди, звідки: në, te, ngaA1
Три найуживаніші прийменники місця: në «у, на», te / tek «у, до» і nga «з, від». Після них іменник має різні форми: Jam nga Tirana, por jetoj në Vlorë — «Я з Тирани, але живу у Вльорі». Після nga і te — означена форма (Tirana), після në — зазвичай неозначена (Vlorë).
З, без, для: me, pa, përA2
Після me «з», pa «без» і për «для, про» іменник стоїть у знахідному відмінку. Означена форма чи неозначена — залежить від значення: me Anën — «з Аною», але me autobus — «автобусом».
Pranë, para, pas, gjatë: прийменники з відкладнимA2
Найбільша група прийменників вимагає відкладного відмінка: pranë shtëpisë — «поруч із домом», para mësimit — «перед уроком», pas punës — «після роботи». В означеній формі відкладний збігається з родовим і давальним: shtëpisë, mësimit, punës.
Час: në, më, para, pas, gjatëA2
Для днів тижня прийменник не потрібен: të hënën — «у понеділок». Для години, ранку й вечора, місяця й року — në, для дати — më, для «до», «після» і «під час» — para, pas, gjatë.
Прийменники за відмінкамиA2
Кожен прийменник вимагає свого відмінка. Груп три: з називним (nga, te), зі знахідним (në, me, për…) і найбільша — з відкладним (pranë, para, pas…). Тут — основні прийменники з прикладами.
Дієслово
Як працює дієсловоA1
В албанській мові немає звичного інфінітива: у словнику дієслово стоїть у формі «я» теперішнього часу — punoj «я працюю», а перекладається як «працювати». Дієслово змінюється за особами й числами, а займенник-підмет зазвичай опускають: Punoj në Tiranë — «Я працюю в Тирані».
Jam і kam: бути й матиA1
Два головні дієслова мови. Jam «бути», на відміну від українського «є», не пропускають: Jam mjek — «Я лікар». Kam «мати» — це і «у мене є», і багато станів: Kam uri — «Я голодний».
Теперішній час: правильні дієсловаA1
Теперішній час — це і «зараз», і «зазвичай»: Punoj në Tiranë — «Я працюю в Тирані». Закінчення залежать від того, на що закінчується словникова форма: на -j, на приголосний чи на голосний.
Неправильні дієслова в теперішньому часіA2
Найуживаніші дієслова змінюють основу: flas — flet — flisni, dua — do, vij — vjen. Їх небагато, але вони звучать у кожній розмові — зручніше вивчити їх таблицею.
Заперечення і питання: nuk, s', mos, aA1
«Не» перед дієсловом — nuk або розмовне s': Nuk kuptoj — «Не розумію». У заборонах — mos: Mos fol! — «Не говори!». Питання «так чи ні» можна почати з a: A flet shqip? — «Ти говориш албанською?».
Майбутній час: do tëA2
Майбутній час = do të + дієслово в потрібній особі: do të punoj — «я працюватиму», do të vij — «я прийду». Do të не змінюється — змінюється лише дієслово.
Суб’юнктив: të + дієсловоA2
Замість інфінітива албанська мова використовує të і дієслово в потрібній особі — це суб’юнктив: Dua të blej bukë — «Я хочу купити хліба» (дослівно «хочу, щоб я купив»). Форми — ті самі, що й після do të в майбутньому часі.
Хочу, можу, треба: dua të, mund të, duhet tëA2
Три найуживаніші дієслова з të: dua të «хочу», mund të «можу», duhet të «треба, повинен». Після них — дієслово в потрібній особі: Dua të shkoj — «Я хочу піти», Mund të vish? — «Ти можеш прийти?», Duhet të punoj — «Мені треба працювати».
Наказовий спосібA2
Наказовий спосіб має форми для «ти» і «ви». Форма «ви» майже завжди збігається з теперішнім часом: punoni!, hapni!, flisni!. Форма «ти» зазвичай коротша: puno!, hap!, fol!.
Дієприкметник: punuar, hapur, pirëA2
Дієприкметник — третя головна форма дієслова після форми «я» та аориста (простого минулого часу): punoj — punova — punuar. Він не змінюється за особами і потрібен для перфекта (kam punuar — «я попрацював»), для прикметників (dera e hapur — «відчинені двері») і в зворотах із duke та pa.
Перфект: kam + дієприкметникA2
Перфект = kam у потрібній особі + дієприкметник: kam punuar, ke punuar, ka punuar. Він говорить про минуле, пов’язане з теперішнім: про результат або досвід.
Таблиці
Аорист — регулярний (минулий)
Простий доконаний минулий. Закінчення на прикладі punoj (працювати) та bëj (робити).
| unë | punova |
| ti | punove |
| ai/ajo | punoi |
| ne | punuam |
| ju | punuat |
| ata/ato | punuan |
| unë | bëra |
| ti | bëre |
| ai/ajo | bëri |
| ne | bëmë |
| ju | bëtë |
| ata/ato | bënë |
Аорист — неправильні (трійки)
Вчи в зв'язці: презенс → аорист → дієприкметник.
| презенс | аорист | дієприкметник | переклад |
|---|---|---|---|
| ha | hëngra | ngrënë | їсти |
| bie | rashë | rënë | падати |
| vij | erdha | ardhur | приходити |
| them | thashë | thënë | казати |
| jap | dhashë | dhënë | давати |
| shoh | pashë | parë | бачити |
| marr | mora | marrë | брати |
| sjell | solla | sjellë | приносити |
| kam | pata | pasur | мати |
| fle | fjeta | fjetur | спати |
| dua | desha | dashur | хотіти |
| lë | lashë | lënë | залишати |
| vë | vura | vënë | класти |
| heq | hoqa | hequr | знімати |
| dal | dola | dalë | виходити |
⚠️ jam (бути): аорист qeshë у живому мовленні майже не вживається — кажуть isha (імперфект) або kam qenë (перфект). Дієприкметник qenë дуже частотний: si ke qenë? (як справи?).
Правильні дієприкметники — за групами
Як утворюється дієприкметник у правильних дієслів.
-uarдієслова на -oj
punoj → punuar працювати – обробленийmësoj → mësuar вчити – вивченийtakoj → takuar зустрічати – зустрінутийharroj → harruar забувати – забутийmendoj → menduar думати – обдуманийkërkoj → kërkuar шукати – шуканийshikoj → shikuar дивитися – переглянутийdëgjoj → dëgjuar слухати – почутийfilloj → filluar починати – початийmbaroj → mbaruar закінчувати – закінченийkujtoj → kujtuar згадувати – згаданийuroj → uruar вітати – привітанийlejoj → lejuar дозволяти – дозволенийlexoj → lexuar читати – прочитанийkontrolloj → kontrolluar перевіряти – перевіренийorganizoj → organizuar організовувати – організованийvizatoj → vizatuar малювати – намальованийpastroj → pastruar чистити – очищений
-rдієслова на -uaj / -yej
paguaj → paguar платити – оплаченийshkruaj → shkruar писати – написанийlyej → lyer мазати – намазанийthyej → thyer ламати – зламанийkryej → kryer виконувати – виконаний
-urоснова на приголосний
hap → hapur відкривати – відкритийmbyll → mbyllur закривати – закритийkap → kapur хапати – спійманийpjek → pjekur пекти – спеченийhedh → hedhur кидати – кинутийprek → prekur торкатися – торкнутийqep → qepur шити – зшитийndez → ndezur запалювати – запаленийshtyp → shtypur друкувати – надрукованийmbyt → mbytur топити – утопленийpërdor → përdorur використовувати – використанийnjoh → njohur знати – відомийmas → matur міряти – вимірянийshpreh → shprehur виражати – виражений
-rëголосний + j / односкладові
bëj → bërë робити – зробленийlaj → larë мити – помитийthaj → tharë сушити – висушенийfryj → fryrë дути – надутийpi → pirë пити – випитийndaj → ndarë ділити – розділенийfshij → fshirë витирати – витертий
-nëодноскладові на -ë
vë → vënë класти – покладенийzë → zënë займати – зайнятийlë → lënë залишати – залишенийnxë → nxënë засвоювати – засвоєний
Також частотні: ha→ngrënë, jap→dhënë, them→thënë, bie→rënë (див. «трійки» вище).
Сполучний артикль i / e / të / së
Стоїть перед прикметниками й словом у родовому. Форма залежить від роду, числа, відмінка й означеності іменника.
| артикль | коли | приклад | переклад |
|---|---|---|---|
| i | ч. р., називний | djali i mirë një djalë i mirë | гарний хлопчик |
| e | ж. р., називний | vajza e mirë një vajzë e mirë | гарна дівчинка |
| e | знахідний і множина одразу після означеного іменника | djalin e mirë vajzat e mira | гарного хлопчика гарні дівчатка |
| të | множина після jam і після неозначеного іменника | janë të mira vajza të mira | (вони) гарні гарні дівчатка |
| të | знахідний після неозначеного іменника; родовий, давальний, відкладний | një djalë të mirë djalit të mirë | гарного хлопчика гарному хлопчикові |
| së | ж. р., означений: родовий, давальний, відкладний | vajzës së mirë | гарній дівчинці |
| i / e | родовий: за першим словом | libri i Anës shtëpia e Anës | книга Ани дім Ани |
Частка të в dua të / duhet të — це інше (суб’юнктив), не плутай її з артиклем.
Повна таблиця за відмінками →Короткі форми займенників
Стоять перед дієсловом. Носії вживають їх постійно — навіть разом із самим додатком: E pashë Anën — «Я бачив Ану».
| — | значення | приклад |
|---|---|---|
| e | його / її (знах.) | nuk e di s'e di ku e ke? |
| më | мені / мене | më pa |
| të | тобі / тебе | të pashë |
| na | нам / нас | na pa |
| ju | вам / вас | ju falënderoj |
| i | йому / їй (дав.) | i fola |
| i | їх (знах.) | i pashë |
| u | їм (дав.) | u thashë |
Злиті форми (дав. + знах.)
«Кому» і «що» зливаються в одне слово. У ia, jua, ua одна форма і для «це», і для «їх».
| — | значення | приклад |
|---|---|---|
| ma | мені + його, її, це | ma solle |
| m'i | мені + їх | m'i solle |
| ta | тобі + його, її, це | ta dhashë |
| t'i | тобі + їх | t'i dhashë |
| ia | йому / їй + це або їх | ia solla |
| na e · na i | нам + це · нам + їх | na e solli na i solli |
| jua | вам + це або їх | jua dhashë |
| ua | їм + це або їх | ua tregova |
| iu | йому/їй/їм + u (зворотні дієслова, минулий) | iu duk |
Прийменники й відмінки
Який відмінок вимагає прийменник.
Знахідний (kallëzore)
| me | з, разом з | неозн.me një libër озн.me librin мн.me librat |
| në | у, на | неозн.në një shtëpi озн.në shtëpinë мн.në shtëpitë |
| për | для, за, про | неозн.për një fëmijë озн.për fëmijën мн.për fëmijët |
| mbi | на, над | неозн.mbi një tavolinë озн.mbi tavolinën мн.mbi tavolinat |
| nën | під | неозн.nën një pemë озн.nën pemën мн.nën pemët |
| ndër | серед | ndër shokët ndër të tjera |
| nëpër | по, крізь | неозн.nëpër një rrugë озн.nëpër rrugën мн.nëpër rrugët |
| pa | без | неозн.pa sheqer озн.pa shokun мн.pa shokët |
Називний (emërore)
| nga | від, з | неозн.nga një qytet озн.nga qyteti мн.nga qytetet |
| te (tek) | у, до | неозн.te një mik озн.te mjeku мн.te prindërit |
| deri te | до, аж до | неозн.deri te një lumë озн.deri te lumi мн.deri te lumenjtë |
Відкладний (rrjedhore)
| prej | з, від | неозн.prej një qyteti озн.prej qytetit мн.prej qyteteve |
| midis | між, серед | midis dy shtëpive midis nesh |
| mes | серед, посеред | неозн.mes një pylli озн.mes pyllit мн.mes pyjeve |
| ndaj | щодо, до | ndaj fëmijëve ndaj meje |
| kundër | проти | неозн.kundër një ligji озн.kundër ligjit мн.kundër ligjeve |
| sipas | згідно з | неозн.sipas një plani озн.sipas planit мн.sipas planeve |
| rreth | навколо, близько | неозн.rreth një problemi озн.rreth problemit мн.rreth problemeve |
| gjatë | протягом, вздовж | неозн.gjatë një dite озн.gjatë ditës мн.gjatë ditëve |
| pranë | біля, поряд з | неозн.pranë një shtëpie озн.pranë shtëpisë мн.pranë shtëpive |
| afër | близько, біля | неозн.afër një lumi озн.afër lumit мн.afër lumenjve |
| larg | далеко від | неозн.larg një qyteti озн.larg qytetit мн.larg qyteteve |
| para | перед, до | неозн.para një ndërtese озн.para ndërtesës мн.para ndërtesave |
| pas | після, за | неозн.pas një muri озн.pas murit мн.pas mureve |
| përpara | перед, попереду | неозн.përpara një shtëpie озн.përpara shtëpisë мн.përpara shtëpive |
| përveç | крім, окрім | неозн.përveç një libri озн.përveç librit мн.përveç librave |
| brenda | всередині | неозн.brenda një kutie озн.brenda kutisë мн.brenda kutive |
| jashtë | зовні, поза | неозн.jashtë një qyteti озн.jashtë qytetit мн.jashtë qyteteve |
| poshtë | під, внизу | неозн.poshtë një ure озн.poshtë urës мн.poshtë urave |